Анастасія

Матеріал з Psiram
Перейти до: навігація, пошук
Фотографія з обкладинки першої книжки циклу про Анастасію

Анастасія — головний персонаж серії книг під назвою «Дзвенячі (дзвінкі) кедри Росії», у яких російський автор Володимир Мегре (1950 р.н.) давав зрозуміти, що його героїня — реальна жінка, яка живе відлюдницею в сибірській тайзі та володіє надприродними здібностями. Книги стали бестселерами в Росії, Україні та Білорусі, де вони спричинили появу ідеологічного руху неоязичницького спрямування, що пропагує відродження уявної стародавньої «ведруської» культури і відмову від здобутків цивілізації.

Персонаж Анастасії

За описом автора, героїня належить до високорозвиненої стародавньої культури, представники якої живуть окремо від цивілізації. Анастасія живе в землянці та харчується лісовими ягодами, грибами та кедровими горішками, які їй приносять білки. Вона — красуня з довгим світлим волоссям, яка носить лише легеньку «комбінацію», вміє спілкуватися з дикими звірями та може отримати будь-яку інформацію за допомогою так званого «промінчика». За словами автора, Анастасія знає «мови всіх країн світу» і не раз рятувала землю від нападів інопланетян. Сексом вона радить займатися виключно з метою зачаття дитини, причому це має відбуватися під кедровим деревом, оскільки воно начебто має сприятливий вплив на людину. Анастасія знає, що Мегре пише про неї книжки, і радо ділиться з читачами своєю життєвою філософією.

Існування Анастасії

Картина художника Олександра Разбойнікова

Книжки містять безліч фактологічних помилок. Наприклад, в описаній автором місцині не росте ліс і, відповідно, немає білок, оскільки насправді це — тундра, а не тайга. Звідси висновок — автор ніколи там не був. Окрім того, крім нього самого ніхто не бачив Анастасію. Обкладинка першої книги містить єдиний відомий «доказ» її існування — фотографію, на якій зображена жінка при макіяжі, з фарбованим волоссям. Після цього в оформленні книжок більше не використовувались фотографії тієї ж жінки, натомість або перша фотографія в художній обробці, або ж ілюстрації. Утім, автор не намагається довести «реальність» своєї героїні, яка говорить: «Я існую для тих, для кого існую».

У 2001 р. відбувся судовий процес, в якому автор зазначив, що Анастасія — це «образ-символ, тобто самостійний художній образ, який має емоційно-алегоричний зміст». Цей факт інтерпретується критиками як зізнання в вигаданості героїні книжок.

Посилання

Версії цієї статті на інших мовах